Слідами козаків

Митрополит Іоан освятив Хрест козацької слави у Трахтемирові

 

28 вересня Голова СУВД митрополит Іоан відвідав Державний історико-культурний заповідник “Трахтемирів” на Черкащині, де освятив Хрест козацької слави, споруджений на місці старовинного козацького цвинтаря. Разом з духовенстовм та вірянами митрополит за козаків та всіх героїв, які боронили Україну від загарбників.

По завершенні молитви відбулася толока. Громадою було організовано прибирання території Державного історико-культурного заповідника “Трахтемирів”

Історична довідка:

Державний історико-культурний заповідник “Трахтемирів” було створено рішенням Черкаської облради народних депутатів від 9 серпня 1994 р. згідно з Постановою Кабінету Міністрів України про Державний історико-культурний заповідник "Трахтемирів" на місці козацького однойменного села. Заповідник розташований на межі Черкаської і Київської областей, на мальовничому півострові, який утворений крутим вигином Дніпра навпроти Переяслав-Хмельницького, на правому березі між селами Трахтемирів і Григорівкою Канівського району.

Створений він з метою забезпечення охорони археологічних, історичних пам'яток і неповторних пам'яток природи, загальна площа заповідника становить 590га. На його території розміщено 81 археологічну, 9 природничих та 9 історичних пам'яток, серед яких – Трахтемирівське скіфське городище, стоянка часів мустьєрської культури, залишки храмів Трахтемирівського монастиря, козацький цвинтар у селі Трахтемирів, багатошарове поселення на горі Городки, а також – пам'ятки природи: Канівські дислокації, Рожина Криниця, заповідні урочища.

Трахтемирівська земля завдяки унікальності своєї природи приваблює науковців різноманітних галузей: археологів, істориків, геологів, зоологів, іхтіологів, орнітологів тощо. Тут розташовані гори, зручні надзаплавні тераси і відомі ще з доісторичних часів канівські кручі, тож з давніх-давен на цьому місці виникали людські поселення. Дослідникам відомі місця стоянок прадавніх землеробів, які першими освоювали ці землі, що належали племенам легендарної трипільської культури, яку вважають колискою цивілізації Європи. Тривалі археологічні розкопки допомагають відтворити життя старожитніх поселень, внаслідок цього завдяки науковим методам реконструювали забудову давніх міст і селищ Центральної України. Територію заповідника розпочали вивчати ще наприкінці XІX ст., тепер питаннями наукових досліджень займаються науковці археологічної інспекції Черкаської облдержадміністрації та Інститут археології Національної академії наук України.

В часи Київської Русі тут існувало місто Заруб, у 1147 р. у літописі згадується Трахтемирівський монастир, який побудували на місці Зарубського монастиря, що був зруйнований татарами. У 1576 р. при монастирі функціонував госпіталь для немічних козаків. У 1578 р. польський король Стефан Баторій заповів Трахтемирів козакам, тут збудували фортецю, яка стала їхньою неформальною столицею, де обирали гетьманів, зберігали припаси і приймали послів. Фортеця стала форпостом народних повстань, у 1665 р. під час придушення одного з таких селянсько-козацьких повстань проти польської шляхти місто і монастир зруйнували, залишки фортеці не знайдено, на місці монастиря встановили пам'ятний хрест, залишився лише козацький цвинтар.

Історико-культурний заповідник "Трахтемирів" – унікальний природний і археологічний об'єкт української духовної культури, який необхідно зберегти для наступних поколінь.

 

 

 

 

 

 

 

Прес-центр СУВД

За матеріалами cerkvacherkasy.info

Пропоновані новини

Дебют "Холодноярської прощі"

25- 26 липня відбулася перша всеукраїнська військова "Хлодноярська проща".

Перша ротація

07 серпня 2015 року Військові священики УПЦ Київського Патріархату відбувають до зони проведення АТО