КАПЕЛАНИ МІЖНАРОДНИКИ
Українські капелани отримали сертифікати міжнародних навчань у Канаді
На завершення Курсів розвитку капеланів (Chaplain Development Course), що упродовж 10 днів відбувалися у канадському Бордені, українські капелани отримали сертифікати. Своїми враженнями про період навчання ділиться на своїй сторінці у Fb пише капелан Дмитро Волошин.
«У колі капеланів та військових ми ділилися власним досвідом капеланського служіння, а також отримали надзвичайно багато корисної інформації від наших колег з інших конфесій та інших країн. Я вдячний їм за ті дні, які ми провели разом!
Ці два тижні навчань дали можливість усвідомити на скільки потрібним в Україні є інститут капеланства і на скільки потужно його розвиває наша Церква.
Особисто мені важливим є те, що я можу бути корисним своїй державі у нелегкий для неї та нашого народу час. Я вдячний Господеві за те, що посилає мені здоров’я та підтримку моїх рідних, а також можливість бути близьким духовно для наших військових.
Для себе в своїй капеланській службі я виділив три основні напрямки душпастирської опіки. Перший – це духовно-просвітницька діяльність, наповнення військової служби сенсами, які допомагають людині залишитися людиною, а воїну бути справжнім воїном. Другий – душпастирське служіння, це коли капелан функціонує як священик. На війні також народжуються, вінчаються, приходять до сповіді... Третій напрямок – соціальне служіння, тобто підтримка родин військовослужбовців, дітей-сиріт, організація заходів, які допомагають ціннісно розвиватися військовослужбовцям. У тому числі, реабілітаційні заходи. Коли ти поруч з військовим, а потім війна вириває його з життя, твоїм обов'язком та необхідністю є підтримка родини.
Для мене важливо бути поруч, слухати та чути, допомагати воїну залишатися людиною, озброєною цінностями.
Ми, капелани, повинні турбуватися про цінності, які допоможуть захистити людяність в умовах війни. Адже саме людяність у першу чергу є під прицілом насильства та жорстокості. Турбота про людяність означає артикуляцію та імплементацію цінностей, які допомагають людині зрозуміти, що відбувається в її житті, навіщо вона тут, хто вона.
Капелани допомагають військовослужбовцям сформувати в собі ідентичність воїна – особи відповідальної, безкомпромісно відданої перемозі в будь-якій царині життя.
Такий підхід повертає українському війську важливу суспільну функцію – гарт характеру, формування особистості, громадянина нової якості.
Ми живемо в час, коли в серці кожного українця має народитися воїн – людина, віддана перемозі. У будь-якій сфері життя. Це той, хто знає, чого хоче, докладає максимальних зусиль, аби добитися мети.
Хочу закінчити свій допис словами капелана УГКЦ, які запали мені в душу: "Воїн гине не від кулі. Воїн гине від зупинки на шляху до перемоги".
Усі ці два тижні я думав про своїх рідних, сім'ю, парафію та дорогу моєму серцю 43 ОАБР та увесь її особовий склад».
Прес-центр СУВД