Інтерв'ю капелана

Нині дуже важливий діалог українців, які живуть далеко в тилу із жителями у зоні конфлікту на сході України. Це одна з найважливіших умов перемоги, вважає військовий капелан Олександр Шмуригін. Також він закликав українців не забувати про тих, хто стримує «пекло війни»: допомагати військовослужбовцям та їхнім родинам. Українці мають усі разом намагатися досягти спільної мети – звільнити території від нашестя чужинців, наголосив капелан в ефірі Радіо Свобода.

– В умовах війни міжконфесійні розбіжності стираються? Як віряни інших релігій на фронті сприймають капеланів?

Олександр Шмуригін: Я зустрічався з військовослужбовцями-язичниками. Ми бачилися з кримськими татарами-мусульманами. Зрештою, зустрічалися з людьми, які вважають себе атеїстами чи такими, які не вірять в Бога, хоча вони вірять у нього, просто їм ще не відкрите Євангеліє, не відкрита Біблія. Це були чисті, в повазі один до одного діалоги про ті речі, які нас об’єднують: про любов до Батьківщини, про людяність.

На війні не так, як на мирній території, тут є велика спокуса і небезпека, що людина, перебуваючи в тих важких і жорстоких умовах, може трохи втрачати людяність. І тут теж, одне із зусиль капелана – щоб людина навіть у важких умовах, завжди залишалася людиною з великої літери, якою її створив Бог.

– Демобілізовані вояки виходять з кола уваги капеланів? Чи є якісь спеціалізовані ініціативи, які намагаються допомогти словом Божим подолати ветеранам наслідки участі у війні?

Олександр Шмуригін: Кожна людина, яка повертається з війни, потребує підтримки. Передовсім військовослужбовці. Підтримки Божої, людської, суспільної – психологічної і духової. І головне розуміння, що це спокійне життя без смерті і обстрілів завдяки нашим воїнам, які на сході стримують це пекло війни. І кожен з нас повинен бути вдячним нашим захисникам. Не можна закриватися у власному розумінні чи гордині, але чим тільки можна, підтримувати наших захисників.

Звичайно, ми потім тримаємо зв’язок із бійцями телефоном, через Facebook. І військовослужбовець може звернутися у будь-який момент і поговорити про те, що відбувається у нього на душі.

Так важливо, щоб українське суспільство не звикало до війни, бо триває реальна війна. І щодня гинуть найкращі. Тому важливо підтримувати їхніх дружин і дітей, щоб їм було спокійніше там.

– Чи вдається вам спілкувати і підтримувати на сході України цивільне населення?

Олександр Шмуригін: Минулого місяця ми жили в Авдіївці, де життя йде, попри щоденні обстріли. Зокрема, обстріли мирних кварталів, помирають мирні мешканці. Якщо говорити про населення, яке живе у прифронтовій зоні, мені здається, що держава повинна докладати більше зусиль в інформаційній діяльності. На «передку» я зустрічав українські села, але там є тільки телебачення «ДНР». Звісно, там працює потужна пропаганда і нав’язується ненависть до України.

І діалог українців, які живуть далеко в тилу, і тих, хто живе на «передку», дуже важливий. І багато конфесій приїжджають у прифронтову зону не тільки до військових, а до цивільного населення, щоб вести діалог, виявляти підтримку і свою любов до них. І приводити до спільної мети – звільнення батьківщини від нашестя чужинців і щоб в Україні запанував довгоочікуваний мир.

Прес-центр СУВД

За матеріалами Радіо Свобода

Пропоновані новини

Дебют "Холодноярської прощі"

25- 26 липня відбулася перша всеукраїнська військова "Хлодноярська проща".

Військові священики в АТО

Військовий капелан УПЦ Київського Патріархату протоієрей Володимир для підтримки бойового духу