Інтерв'ю
Національна гвардія України першою з усіх військових формувань в Україні ввела в дію інститут військового капеланства. Уже понад три роки капелани перебувають і на передовій, і в частинах по всій Україні. Чи не втратила сьогодні діяльність служби військового духовенства актуальність?
Розпочинав я роботу з військовим духовенством ще 2008 року. Тоді я загорівся ціллю, щоб зробити в Україні капеланську службу, щоб капелани були поруч з військовими. Це було дуже цікаво мені. Всі ці роки я йшов до цієї мети. Тому скажу, що з 2008 року капеланство не втратило своєї актуальності. А в час війни воно тільки набирає оберти. Чому? Раніше служба військового капелана була досить хаотичною, здебільшого священики були з військовими по святах. У час війни капелани постійно перебувають з особовим складом, благословляють бійців, які йдуть на виконання завдань різного напрямку. Вони є частиною колективу як на бойових порядках в зоні АТО, так і на мирній території України.
Чому я сказав, що капеланська служба набирає обертів? Справа в тому, що капелани, які зіштовхувались з поняттям військової служби, знали напрямки роботи і що потрібно робити військовому капелану, знали розпорядок частини, що таке військовий і так діла. Зараз прийшли капелани, які були на передовій, пройшли АТО, але досконало не знають військової служби. Також стоїть питання організації роботи релігійного характеру – це проведення релігійно-просвітницької діяльності в напрямку здорового способу життя, богослужіння, робота з воцерковлення, робота з сім´ями військовослужбовців, робота в напрямку психології і реабілітації. Тепер це все робиться системно. І найголовніше, як ми говоримо разом з військовими капеланами, що капелан повинен бути поруч з військовим від моменту його народження як воїна і весь час його становлення.
Стояти на місці ми не збираємося. Тому вирішуємо разом з капеланами, що ще зробити цього року для наших військових.
Вкінці лютого відбудуться перші в цьому році навчання для капеланів нацгвардії. Яка їхня мета?
Перші навчання військових капеланів у нас відбувалися в липні минулого року у м. Золочів на Львівщині. Цього року у нас, як кажуть військові, підведення підсумків першого року існування служби військових капеланів у Національній гвардії України. Ми охарактеризуємо перший рік існування, розберемо проблемні питання і поставимо перед собою завдання на перспективи. Є ряд питань, які постали з лютого минулого року. Це і людський фактор, і система роботи військових капеланів, це можливі пропозиції до законодавства України про службу військового духовенства на державному рівні. Тому що, поки у нас немає закону про службу військового духовенства. В силових структурах України є певні нормативні документи, але вони не охоплюють напрямки соціального характеру, напрямки структури і так далі. Це все ми будемо розглядати і напрацьовувати пропозиції. Після цього нам буде легше йти з розумінням того, як слід працювати.
Крім того, основне завдання – це профілактика суїцидів, супроводження померлих військовослужбовців до місця поховання - те, чого на офіційному рівні в силових структурах ще не було. Але у Національній гвардії уже є такі напрацювання. У нас є три капелани, які мали таку місію – це зустріч з батьками, психологічна допомога їм і супроводження тіла до місця поховання.
Також ми запросили представників іноземних капеланських служб США, Канади й Латвії, які нам допоможуть відкрити питання щодо помічників капеланів, щодо супроводження двохсотих, щодо служіння з військовими і питання резерву військових капеланів.
Завтра, 8 лютого, у Шостці на Сумщині освячуватимуть новий храм для військових Нацгвардії. Як ви сприймаєте таку тенденцію, коли у військових частинах відкривають храми?
Сприймаю дуже позитивно. На даний момент військові, які також вивчають роботу капелана, можуть прийти поспілкуватися з капеланом, отримати таїнства. Особливо, якщо людина заступає на чергування і не має можливості піти до храму поруч з частиною. Адже у нас є частини, які далеко за містом. До каплиці, котра є в частині, дуже зручно йти. Це місце, де воїн може отримати благословення і далі йти спокійно виконувати свої завдання. Також від капелана військовий може отримати пораду, дізнатися про щось нове, трохи морально відпочити. Зараз ми не може повністю забезпечити військового капелана приміщенням. А це слід зробити. Адже каплиця – це місце служіння військового капелана, де він і молиться і готується до зустрічі з військовим складом.
Тому питання відкриття та оздоблення каплиць у військових частинах схвалюються і підтримуються керівництвом Національної гвардії. Ми каплиці відкриваємо і, дай Бог, і надалі будемо відкривати.
У майбутньому законі про службу військового капелана також треба буде прописати і про культові споруди. Тому що зараз ми діємо на загальних цивільних засадах.
Розмовляв Володимир ЯЦУЛЬЧАК
Прес-центр СВУД