ЧОТИРИ РОКИ БЕЗ СЕРГІЯ ПАВЛЮКА

У Вінниці капелан та нацгвардійці вшанували пам’ять загиблого воїна

 

Він пройшов 24 запеклі бої, дивом вижив від снайперської кулі, а загинув у ДТП, за кілька годин до ротації. Сьогодні на Алею Слави міського кладовища, де похований старший солдат військової частини 3008 Сергій Павлюк військовослужбовці прийшли вшанувати пам’ять товариша по службі. На могилу принесли квіти і запалили свічки. Військовий капелан Михайло відслужив молебень. Пом’янути побратима прийшли ті, хто воював з ним пліч-о-пліч.

«Він був справнім товаришем, вірним другом пройшов із нами 32-й смертельний блок-пост, був поранений, одужав і повернувся на війну... За цю ротацію ми дали 24-й бої, справді воювали, не мали втрат, а загубили Сергія по дорозі додому», - зі сльозами на очах згадує побратим Віталій Сторожук.

Того дня особовий склад військової частини 3008 повернувся на планову ротацію не в повному складі. Загинув боєць у дорожній аварії. На Полтавщині їхній автобус підрізав легковик Volkswagen.

«Ми рухалися колоною із сорока транспортних засобів. Більшість колони становили автомобілі КрАЗ. Були ще автобуси марки «БАЗ». Боєць, який загинув, їхав в автобусі. Колону супроводжував автомобіль Державтоінспекції. Водій «Фольксвагена» бачив супровід, бачив маячки на міліцейській машині. Деякий час він стояв, пропускав колону. В якийсь момент вирішив вклинитися. Це суворо заборонено правилами дорожнього руху. Необдуманий вчинок водія автомобіля призвів до загибелі людини», - розповідає військовослужбовець капітан Денис Мікулін.

Нацгвардієць служив кулеметником. Потім опанував снайперську гвинтівку і став одним з найкращий снайперів у взводі. Разом зі своїми бойовими побратимами тримав оборону на блокпостах Кримського, Бахмутки, Нижнього. Перебував у оточенні на 32-му блокпості, отримав важке поранення. Але після одужання знову поїхав на війну. Це було його остання ротація. За кілька днів його мали демобілізувати.

«Це єдина втрата нашого підрозділу за час останньої ротації. Хлопці молодці, тільки хорошими словами можу їх характеризувати. Ми провели у багатьох гарячих точках. За цей час довелося багато пережити. Раділи, що вийшли без втрат. Не знали, що в дорозі нас чекає така трагедія», - розповідає заступник командира військової частини 3008 підполковник Олександр Волох.

Сергій так і не встиг побачити свого 4 - місячного сина. Дружина та матір не стримують сліз – для них головне, щоб про подвиг їхнього героя не забували.

 

 

 

 

 

 

Прес-центр СУВД

Пропоновані новини

Військові священики в АТО

Військовий капелан УПЦ Київського Патріархату протоієрей Володимир для підтримки бойового духу

Заходи в військовому ліцеї

Cвяткування з нагоди «Дня захисника України»