Інтерв'ю

Він знає, про що каже, адже на війні від самого початку і перебуває не в тилу, а пліч-о-пліч з бійцями там, де «гаряче». «Люблю атеїстів! – говорить він. – Тільки таких, котрі переконані, котрі мають принципи, розуміють, про що кажуть, і здатні аргументувати. Атеїст – це насамперед людина освічена. А той, хто просто Бога заперечує, це не атеїст. Є аргументи, факти, принципи, переконання – і от про це я готовий говорити з такими атеїстами. Мені цікаво, я їх поважаю. Про «не буває під вогнем» – це приказка, вона не правильна… Є на війні атеїсти. Я по-іншому зараз кажу: в полоні атеїстів не буває! Хлопці, не кажіть, що ви – атеїсти, допоки не потрапили в полон, не сиділи на підвалі чи в ямі, коли ваше життя взагалі нічого не вартувало. Якщо ж ви й тоді не звернулися до Бога, не подумали про нього, не помолилися жодного разу, от тоді ви – атеїсти!».

 

Ми спілкуємося на позиції «Зеніт», і на питання, наскільки легко приймають його інші бійці до свого товариства, капелан сміється у бік хлопців: «Хлопці, ви мене приймаєте чи ні? Ну якщо живий досі, то приймають!».

Зовсім неподалік – Донецький аеропорт, точніше, те, що від нього залишилося. З ним в отця Олександра пов’язані особливі спогади: «Я сам із Донецька, два старих термінали пам’ятаю: був найстаріший термінал, побудований у 30-х роках, там літала місцева авіація – «кукурудзники» і все інше, потім у 70-х роках побудували той, що зараз називають «старим», а згодом уже новий, до «Євро-2012». У ті два старі термінали мама, як був малий, возила мене подивитися на літаки».

Він запевняє, що капелан – це такий самий військовий, що має свою роботу і живе на загальних правах. Тільки зброя у нього інша, ніж у більшості, – автомат до рук не бере.

«Капелани – військові, вони підпорядковуються Управлінню з морально-психологічного забезпечення ЗСУ, – розповідає отець Олександр. – То цілком логічно, що священик, окрім своїх духовних обов’язків, виконує функцію психолога. Це взаємопов’язано. І навіть якщо священик не має профільного стажу, психологічної освіти, то, маючи досвід роботи за мирних умов у парафії з людьми, хочеш-не-хочеш, стаєш психологом, починаєш розбиратися в людях, давати якісь поради з життєвого досвіду».

Прес-центр СУВД

За матеріалами savelife

Пропоновані новини

Зголошення на другу ротацію

Щодо речей які потрібно мати при собі

Друга ротація

4 вересня відбулась друга ротація військових священиків.